Такими висновками поділився британський біолог Дейв Гоулсон, який спостерігає за життєдіяльністю комах більше півстоліття. Науковець розповів про дослідження групи ентомологів із Товариства Крефельда, які з кінця 1980-х займаються вивченням комах у німецьких заповідниках. Саме за їхніми даними, з 1989 по 2016 рік загальна біомаса комах, що потрапляють в їх пастки, зменшилася на три чверті. А в середині літа, коли в Європі спостерігається пік активності комах, цей показник був ще більше та складав 82%.

Ця тенденція не є несподіванкою, оскільки багаті комахами болота та тропічні ліси повсюдно знищуються в результаті людської діяльності. Крім того, дедалі набагато гостріше стає проблема використання пестицидів і добрив, яких в навколишнє природне середовище щорічно потрапляє близько 3 мільйонів тонн. Крім того, ґрунти деградують, річки забиті мулом та забруднені хімічними речовинами, а кліматичні зміни – явище, яке колись не визнавалось світовою спільнотою, – загрожують незворотними наслідками для нашої планети. Всі ці зміни відбуваються протягом нашого життя і згодом лише посилюються.

Однак, збереження комах дійсно життєво важливе для функціонування нашого світу. Передусім комахи забезпечують запилення посівів, переробляють органічні речовини (опале листя, деревина), підтримують здоров'я ґрунту та борються зі шкідниками.

Крім того, вони складають значну частину харчового ланцюжка для багатьох більших тварин, таких як птахи, кажани, павуки, рептилії, земноводні, дрібні ссавці та риби. Своєю чергою, деякі хижаки, такі як яструби, чаплі та скопи, які полюють на комахоїдних дрібних тварин, також голодуватимуть. До речі, цікавим є те, що зникнення комах з харчового ланцюга може стати катастрофою не тільки для дикої природи, але й матиме прямі наслідки для людей. Попри те, що більшість європейців чи північноамериканців не використовують комах для харчування, близько 80% населення світу регулярно їх споживає. Йдеться про жителів країн Південної Америки, Африки та Азії, а також корінних народів Океанії, де така практика залишається дуже поширеною.

Крім того, 87% всіх видів рослин вимагають запилення тваринами, більша частина якого забезпечується комахами. Без цього дикі квіти не зможуть давати насіння, і більшість з них згодом зникнуть. Однак, відсутність запилювачів матиме набагато більш руйнівні екологічні наслідки, ніж втрата польових квітів, адже приблизно три чверті вирощуваних нами сільськогосподарських культур також вимагають запилення комахами.

Отже, у міру того, як їх стає все менше, наш світ також поступово виснажується. Однак, людство ще здатне протистояти цьому процесу.

За словами Дейва Гоулсона, у цьому можуть допомогти лише рішучі дії на всіх рівнях, що передбачає залучення широкої громадськості, фермерів, роздрібних торговців харчовими продуктами, представників місцевих органів влади та осіб, що визначають політику на державному рівні. На його думку, передусім потрібно переосмислити методи ведення сільського господарства, зменшивши використання шкідливих для комах хімікатів, заборонити на певні періоди обробку земель, вирубки та осушення водойм, виділити кошти на ентомологію тощо. У перспективі такі дії дозволять отримати економічну вигоду замість збитків.

Що стосується ситуації зі збереженням комах в Україні, Григорій Попов з відділу ентомології та наукових фондових колекцій НАН України розповів, що ентомологи наразі працюють над усіма нагальними напрямками, зокрема, над вивченням систематики та фауни комах.

«Якщо ми говоримо про зникнення комах, ми відштовхуємося від якоїсь відправної точки, а саме фауни комах України та її окремих регіонів. Уже подальшою є робота з оцінки їх чисельності. У загальному сенсі будь-які заходи щодо збереження навколишнього середовища позитивно відбиваються на комахах», – наголошує він. За його словами, для глобального розв’язання цієї проблеми необхідні міждержавні науково-практичні програми зі стратегічним фінансуванням.