За даними Євростату, Литва лідирує у сфері переробки пластику серед всіх країн Європейського Союзу. Наприклад, у 2018 році в середньому по ЄС було перероблено 41,5% пластику, тоді як у Литві — майже 70%.

Значну частину перероблених відходів складають пластикові пляшки. Їх збирають за допомогою депозитної системи повернення тари для напоїв, яку запустили у Литві 1 лютого 2016 року. Саме тоді по всій країні встановили сотні автоматичних пунктів прийому тари — тароматів. При покупці напою до ціни додають по 10 євроцентів за кожну пляшку, незалежно від її обсягу або типу напою.

Не має значення, де спочатку були куплені напої — таромати приймають будь-яку придатну для перероблення тару з пластику, скла або алюмінію. Литовці часто приходять до тароматів з великими пакетами, накопичивши не менш пари десятків порожніх пляшок.

Литва, відкривши таромати у 2016 році, практично відразу вийшла на високі обсяги збору та переробки тари. В абсолютному вираженні кількість зданих литовцями пляшок і банок із пластику, скла та алюмінію вже наближається до трьох мільярдів.

Слід зазначити, що депозитна система була запущена і функціонує на приватні інвестиції, без державних вкладень.

Ключова ланка в системі — некомерційна організація USAD, до складу засновників якої входить литовська асоціація торгових підприємств і дві великі литовські асоціації виробників напоїв (в сукупності на їх частку припадає 80% виробництва всієї тари в країні).

За словами директору USAD Гінтарасу Варнасу, засновники та їх партнери вклали близько 25-30 мільйонів євро в установку та запуск депозитної системи. Тоді як її функціонування постійно фінансується коштом внесків виробників напоїв (50%), доходів від переробленої сировини (30%) та депозитів, які не стали повертати покупці (20%). З цих коштів оплачуються послуги з обслуговування тароматів, логістики, сортування тари тощо.

Що ж відбувається з пляшками після попадання до таромату? З усієї країни їх звозять в сортувальний центр на околиці Вільнюса. Відсортовані пластикові та скляні пляшки передаються місцевим переробникам, а алюмінієві банки відправляються до Німеччини. Зі скла і металу виробляють нову тару, а перероблений ПЕТ використовується для створення поліефірного волокна, з якого роблять, наприклад, одяг та рюкзаки.

У міністерстві навколишнього середовища говорять, що Литва і надалі буде прагнути повністю перейти до економіки замкненого циклу. Серед найближчих цілей країни — до 2030 року вивозити на звалища не більше 5% побутових відходів та переробляти не менше 60% відходів. Крім того, в країні сподіваються посилити екологічний контроль та інвестувати в маловідходні або безвідходні технології.