Уявіть собі жменю бісеру: дрібного, пластмасового та різноколірного. Якщо розсипати його по кімнаті, то скоріше за все не вдасться зібрати його весь, адже намистини залишаться за меблями та потраплять до щілин. Те ж саме відбувається у природі з мікропластиком – найдрібнішими частинками пластмаси розміром до 5 мм, які не піддаються фільтрації, а тому їх неможливо вилучити із води, ґрунту, повітря та усього, що нас оточує.

Мікропластик забруднює довкілля, а кінцева зупинка на його шляху – організми людей, тварин, риб, птахів та комах. За висновками ООН, наразі у світі мало вивчені довгострокові наслідки від потрапляння до організму пластикових дрібних часток. Однак, деякі дослідження пов’язують їх вплив з ризиком онкологічних захворювань та гормональними порушеннями. Зокрема, дослідження тварин підтвердило, що частинки мікропластику негативно впливають на їхній метаболізм, кишкові бактерії та імунну систему.

За даними британського видання The Telegraph, щодня людина може вдихати до 7000 часток мікропластику через величезну кількість синтетичних речей у нашому оточенні. Навіть вода у пластикових пляшках містить у 22 рази більше слідів пластмаси, ніж звичайна вода з-під крана.

Чи можна захиститися від потрапляння мікропластику до організму? Докторка Сабіна Доннаї з міжнародної клініки Viavi запропонувала декілька ефективних профілактичних заходів.

1. Сортувати сміття. Якщо пластикові відходи потраплятимуть на переробку, а не на полігони або сміттєзвалища, звідки вони неминуче потрапляють у навколишнє середовище, вони не стануть джерелом мікропластику.
2. Не використовувати пластикові контейнери для їжі або перекладати продукти на тарілку перед розігріванням. Кожного разу, коли вони нагріваються у мікрохвильовці, тепловий вплив спричиняє хімічні процеси, через які найдрібніші частки мікропластику потрапляють до їжі.
3. Не зберігати воду у пластикових пляшках. Тепловий вплив спричиняє також і потрапляння мікропластику до води, тому безпечніше пити воду зі скляних пляшок або користуватися фільтром зворотного осмосу для води з-під крана.
4. Не обертати гарячі продукти харчовою плівкою та не нагрівати її. Краще за все – зовсім відмовитися від використання пластикової плівки, замінивши її екологічним тканинним аналогом, вкритим бджолиним воском.
5. Не використовувати одноразові кавові чашки. Гаряча кава вимиває найдрібніші частки мікропластику зі стінок таких чашок, тому безпечніше пити гарячі напої зі скляної чашки або іншого багаторазового посуду.
6. Не обробляти дитячі пляшки окропом або замінити їх скляними аналогами. За результатами дослідження науковців із Триніті Коледжу (Дублін), проведеного у 2020 році, один літр дитячої суміші, приготовленої у пластмасових пляшках, містить понад 16 мільйонів часток мікропластику. При цьому найбільше таких часток виявилося у пляшках, які стерилізували гарячою водою, що значно збільшувало виділення пластика.