Постанова від 08 грудня 2020 року у справі № 234/17070/19.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за касаційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Донецького апеляційного суду.

Обставини справи та суть спору:

Постановою слідчого Першого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Краматорську закрито кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України на підставі ст. 284 ч. 1 п. 2 КПК України.

Прокурор у кримінальному провадженні звернувся до Краматорського міського суду Донецької області із клопотанням в порядку ст. 100 ч. 9 КПК України з клопотанням щодо вирішення долі речових доказів у кримінальному провадженні та зняття з них арешту, накладеного ухвалою Краматорського міського суду Донецької області.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області відмовлено у задоволенні цього клопотання прокурора.

Не погодившись з таким рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, за якою ухвалою Донецького апеляційного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі ст. 399 ч. 4 КПК України.

У касаційній скарзі прокурор просив скасувати ухвалу апеляційного суду на підставі ст. 438 ч. 1 п. 1 КПК України та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 23 травня 2018 року (справа № 243/6674/17), стверджує, що ухвала слідчого судді підлягала перегляду в апеляційному порядку, оскільки до повноважень слідчого судді відноситься розгляд клопотання про долю речових доказів, поданого в порядку ст. 100 ч. 9 КПК України.

Висновок Верховного Суду:

Чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовує їх.

Відповідно до ст. 100 ч. 9 КПК України у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується судом на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. Тобто, у випадку, коли кримінальне провадження закрите слідчим, клопотання подане в порядку ст. 100 ч. 9 КПК України про долю речових доказів вирішується судом, а не слідчим суддею.

Проте, у даному кримінальному провадженні суд апеляційної інстанції не звернув увагу та не дав належної оцінки тому, що розгляд клопотання прокурора у кримінальному провадженні здійснив не суд, а слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області, відмовивши у його задоволенні з підстави того, що у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування вже не здійснюється, а тому слідчий суддя не наділений повноваженнями щодо здійснення судового контролю цього кримінального провадження.

Враховуючи обставини справи Верховний Суд скасував ухвалу Донецького апеляційного суду і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Дізнатись подробиці справи: https://cutt.ly/CjkrWu1