Постанова від 22 липня 2021 року у справі № 920/938/20.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу ТОВ «Теса-групп» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 за позовом ТОВ «Цем-центр» до ТОВ «Теса-групп» про стягнення 78222,40 грн.

Обставини справи та суть спору:

У вересні 2020 року ТОВ «Цем-центр» звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до ТОВ «Теса-групп» про стягнення 78222,40 грн заборгованості за поставлений товар відповідно до укладеного між сторонами договору постачання.

Господарський суд Сумської області рішенням від 16.12.2020 позов задовольнив повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ «Теса-групп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яку останній ухвалою від 25.01.2021 залишив без руху. Крім того, Північний апеляційний господарський суд надав скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.05.2021 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Сумської області від 16.12.2020 повернув ТОВ «Теса-групп» на підставі частини 4 статті 174, частини 6 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом.

Не погодившись з цим рішенням, ТОВ «Теса-групп» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 та передати цю справу до суду апеляційної інстанції для розв'язання питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Скаржник вказує, що ухвала про залишення без руху апеляційної скарги відповідача була повернута до суду із зазначенням причин: «За заявою відправника/стягувача» та у зв'язку з цим зазначає, що не подавав жодної заяви про повернення поштового відправлення суду. Крім того, вказує, що ним вживались заходи з пошуку в ЄДРСР інформації про прийняті судом апеляційної інстанції рішення щодо апеляційної скарги відповідача, однак пошук із зазначенням в рядку параметру «Пошук за контекстом» унікального ідентифікаційного номера юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України не показав наявності ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

З урахуванням викладеного, ТОВ «Теса-Групп» вважає, що суд апеляційної інстанції під час прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права щодо дослідження доказів по справі (статей 73, 76, 77, 86, 236 ГПК України), що призвело до ухвалення незаконної та необґрунтованої ухвали.

Висновок КГС ВС:

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 та частини 11 статті 242 ГПК України виклики та повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суду про зміну свого місцеперебування чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності відповідної заяви ухвала надсилається учасникам судового процесу за останньою відомою суду адресою та вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

При цьому, колегія суддів касаційної інстанції враховує, що згідно зі статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними та можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в ЄДР у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою судом з додержанням вимог процесуального закону за належною адресою надсилалася ухвала від 25.01.2021 для вчинення відповідних дій та яка повернулася до суду за заявою адресата, є дією у площині волевиявлення самого адресата, тобто носить суб`єктивний характер.

Крім того, сам лише факт неотримання скаржником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулась в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для кореспонденції.

Колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на те, що він не відмовлявся від отримання зазначеної кореспонденції, на обґрунтування чого останній додав до касаційної скарги лист до відділень поштового зв'язку із проханням надати відповіді на питання щодо причин неотримання листа апеляційного суду. Оскільки ані відповідей відділень поштового зв'язку на вказаний лист, ані будь-яких інших доказів, які б спростовували обставини відмови адресата (відповідача) від отримання ухвали від 25.01.2021 він не надав.

Колегія суддів також враховує, що ухвала апеляційного суду про усунення недоліків від 25.01.2021 знаходиться у вільному доступі в ЄДРСР за посиланням. Згідно з відомостями Реєстру, зазначена вище ухвала надіслана судом 27.01.2021, зареєстрована 27.01.2021 та оприлюднена 28.01.2021. Отже, у скаржника була можливість отримати відповідну інформацію про прийняття такої ухвали апеляційного суду за даними ЄДРСР.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії. Сторони в розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, ТОВ «Теса-групп» зазначило, що з огляду на зміну реквізитів рахунків для зарахування судового збору за подання апеляційної скарги, не може виконати вимоги пункту 2 частини 3 статті 258 ГПК України щодо сплати судового збору одночасно з поданням скарги.

Відтак, відповідач мав розраховувати та те, що його апеляційна скарга, подана з недоліками процесуального законодавства, буде залишена без руху на підставі частини 2 статті 260 ГПК України та не був позбавлений об'єктивної можливості усунути недоліки касаційної скарги до отримання ним ухвали апеляційного суду та/або дізнатися про рух поданої апеляційної скарги відкритим безоплатним цілодобовим доступом до ЄДРСР та/або скористатись наданими йому процесуальними правами щодо ознайомлення з матеріалами справи в тому числі через представника. Разом з тим, такими можливостями скаржник не скористався та недоліків апеляційної скарги не усунув.

Врахувавши вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, діяв відповідно до вимог ГПК України та у межах повноважень, передбачених процесуальним законом. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для повернення апеляційної скарги ТОВ «Теса-групп».

Отже, Суд постановив касаційну скаргу ТОВ «Теса-групп» залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 – без змін.

З повним текстом судового рішення ви можете ознайомитись за посиланням.