Кожного року 2 лютого відзначається Всесвітній День водно-болотних угідь. Його започатковано з нагоди ухвалення світовою спільнотою «Конвенції з водно-болотних угідь», яку було підписано 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар. Цей документ став першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів.

Початкова мета укладання Рамсарської Конвенції — зберігання водно-болотних угідь як середовища для водоплавних птахів, — згодом розширилась, і наразі охоплює різні аспекти розумного використання та збереження природних ресурсів.

Основна ціль сьогоднішньої діяльності Рамсарського секретаріату — підвищити обізнаність людей щодо важливості для природи та людства водно-болотних угідь, адже вони можуть стати ключем для подолання багатьох екологічних проблем.

Цього року Рамсарський секретаріат нагадав про глобальну нестачу прісної води, а також роль водно-болотних угідь у накопиченні, очищенні та постачанні прісної води для потреб людства та розвитку природних процесів.

Однією з причин дедалі більшої водної кризи вважають руйнування водно-болотних екосистем, адже вони сприяють збереженню водних ресурсів. Зокрема, йдеться про постачання прісної води для сільського господарства, протидію негативному впливу штормів та повеней, регуляцію клімату та створення сприятливого навколишнього середовища.

Саме тому наголошується на гострій потребі щодо запровадження заходів для збереження прісної води. Досягти цього можливо завдяки відновленню водно-болотних угідь, припиненню надмірної експлуатації підземних вод, очищенню джерел прісної води та ефективному її використанню, а також розумному управлінню водними ресурсами.