Останні наукові дослідження підтверджують, що стійка спека та високі температури протягом тривалого проміжку часу негативно позначаються на фізіологічному стані людей, тварин і навіть сільськогосподарських культур. Про цю проблему та можливі засоби адаптації до екстремальної спеки розповів професор Зентхольд Ассенг, директор Світового центру сільськогосподарських систем Мюнхенського технічного університету.

«Ми визначили температурні показники, які погано позначаються на стані людей, свійських тварин, птахів та культурних рослин, і з подивом виявили, що вони майже однакові», – повідомив він.

Відтак, за словами професора Ассенга, оптимальна комфортна температура для всього живого на Землі становить від 17°C до 24°C. Однак, науковці стверджують, що в останні роки на нашій планеті стає дедалі спекотніше, що негативно позначається на рівні фізіологічного стресу всіх живих істот.

Зокрема, у людей помірне теплове навантаження спостерігається при температурі понад 23°C (при високій вологості) або понад 27°C (при низькій вологості). «Якщо людина тривалий час піддається впливу температури понад 32°C (при високій вологості) або понад 45°C (при низькій вологості), це може стати фатальним для її здоров’я», – наголосив Зентхольд Ассенг.

Що стосується свійських тварин, то для їхнього стану критичною може стати температура понад 24°C (при високій вологості) або понад 29°C (при низькій вологості). Крім того, за словами професора Ассенга, через тривалі високі температури худоба гірше розвивається, що загрожує зниженням врожайності та репродуктивної здатності.

Своєю чергою, комфортна температура для птахів становить від 15°C до 20°C. Вже при 30°C птахи відчувають помірне теплове навантаження, тоді як температура понад 37°C буде для них вкрай небезпечною. Температурні пороги для сільськогосподарських рослин різноманітніші через відмінності між видами і сортами. Зокрема, стійкі до помірно-холодного клімату рослини (наприклад, пшениця) краще ростуть у більш холодних температурних умовах. Тоді як стійкі до теплого клімату рослини (наприклад, кукурудза) чутливі до морозу, але добре переносять спеку.

«Генетична адаптація до кліматичних змін потребуватиме зміни багатьох поколінь. Отже, доступного нам часу занадто мало для адаптації всіх існуючих форм життя на планеті. Якщо нинішні кліматичні тенденції не вдасться змінити, все живе може постраждати або навіть повністю зникнути саме через екстремальні температури», – наголосив Зентхольд Ассенг.

Для протидії негативному навантаженню у періоди екстремальної спеки професор Ассенг пропонує різні стратегії. Зокрема, людей може захистити посилення природної тіні від дерев або структурне затінення, що дозволить суттєво пом'якшити дедалі сильніше теплове навантаження. За його словами, міста і будівлі можна зробити стійкими до високих температур, якщо, наприклад, використовувати ізоляцію дахів і стін або фарбувати їх світлішими, відбиваючими сонячне світло кольорами.