У період 1994-1995 року американська юриспруденція знаходилася у стані "силіконової" проблеми. Йдеться про заборону у 1992 році використання силіконових грудних протезів, розроблених хімічною компанією Dow Corning.

Тисячі жінок подали позови на цього виробника, в яких стверджували, що імпланти Dow Corning викликають системні проблеми зі здоров'ям. Заяви стосувалися раку молочної залози та ряду аутоімунних захворювань, включаючи вовчак, ревматоїдний артрит і різні неврологічні проблеми. У підсумку це призвело до банкрутства компанії у зв'язку з необхідністю виплати величезної компенсації — 4,25 млрд доларів.

Цікаво, що справу вів адвокат Джон О'Куін, який об'єднав усіх американських жінок довкола цієї проблеми. Після цього його назвали автором поширеної концепції "класового позову", тобто коли адвокат представляє інтереси численного класу споживачів того чи іншого товару. За судову справу проти Dow Corning Джон О'Куін отримав гідну винагороду — 40 млн доларів.

Сьогодні вважається, що адвокати класових позовів отримують третину виграної суми, тобто це, ймовірно, найбільш високооплачувані адвокати у світі. Проте найскладніше для них — відшукати потенційно небезпечний товар та, відповідно, клас споживачів.