Протягом століть Великобританія була густонаселеною острівною державою, тому нагальні екологічні проблеми країни є кульмінацією років взаємодії між британцями та їх природним оточенням. Ці взаємодії дещо посилились у другій половині XX століття, оскільки збільшення національного багатства та глобалізація потребували розвитку інфраструктури та виробництва більшої кількості товарів і послуг.

В результаті, екосистема Великобританії погіршувалась все сильніше. Однак, у міру того, як суспільство та економіка країни розвивалися, зросла й обізнаність громадськості про екологічні проблеми та стан довкілля. Це видно за кількістю людей, які вступають в різноманітні британські екологічні організації. Наприклад, Національний фонд (National Trust for Places of Historic Interest or Natural Beauty) налічував менш ніж 7 тисяч членів у 1944 році, тоді як у 2017 році у ньому було вже близько 5 мільйонів членів.

Охорона навколишнього середовища у Великобританії — національне завдання, тому в країні цьому приділяється велика увага. Близько 500 000 будівель охороняються державою, існують 7000 закритих зон, які представляють архітектурний та історичний інтерес. Уряд схвалює роботу волонтерів по збереженню національної спадщини.

В країні існують зелені пояси — райони, в яких земля повинна залишатися вільною від міських забудов. Уряд надає величезного значення їх охороні. Національні парки становлять 9% загальної площі Великобританії. Крім того, уряд Великобританії, взаємодіючи з фондом «Екологічно чутливих районів» (Environmental Sensitive Areas, ESA), стимулювали ведення сільського господарства в традиційних формах там, де сучасні агротехнічні підходи можуть завдати шкоди навколишньому середовищу.

З 1970 року розпочала свою роботу Комісія з управління екологічною безпекою, яка має статус незалежної неурядової організації. На неї покладено зобов'язання зі спостереження за ефективністю природоохоронної діяльності та екологічної безпеки.

З 1990 року в країні почав діяти Акт про захист довкілля, який значно вплинув на екологічну політику Великобританії. Внаслідок цього державна влада почала приймати важливі нормативні акти, що дало розвиток для реалізації законів про охорону навколишнього середовища.

Законодавство в галузі правового регулювання екологічної безпеки складається з великої кількості законів і підзаконних актів, присвячених регулюванню певних видів антропогенного впливу на довкілля. Склалася система державних органів, які займаються регулюванням екологічної безпеки на чолі з Міністерством навколишнього середовища, котре виконує здебільшого координаційну функцію.

Введення системи платежів за водокористування й скидання промислових стічних вод, оподаткування за використання викопного палива дозволили країні значно знизити державні фінансові витрати й перекинути кошти на проєкти з регулювання екологічної безпеки.

Всі компанії, зареєстровані у Великобританії, зобов'язані показувати викиди вуглецю у своїх річних звітах. Ця інформація оприлюднюється і, таким чином, інвестори та споживачі можуть бачити вуглецевий слід різних брендів та приймати відповідні рішення.

Крім того, уряд підтримує впровадження зелених технологій, пропонуючи фінансові стимули компаніям, які використовують відновлювану енергію у своєму виробництві та забезпечують енергоощадження на робочих місцях.

Спільні зусилля уряду, бізнесу, громадських організацій та пересічних британців дозволяють запобігати забрудненню навколишнього середовища та впроваджувати дієві проєкти у сфері екології. Вони здебільшого стосуються альтернативної енергетики (сонячна, вітру, біомаси тошо), адже державна влада бачить в них реальну користь для довкілля та великі перспективи для майбутнього.

Особливу роль в юридичній системі екологічного управління у всьому світі відіграють суди. У Великобританії немає спеціалізованих екологічних судів, тому кримінальні справи щодо екологічних злочинів розглядаються у Магістратському суді магістратами або окружними суддями. Справи щодо серйозних порушень розглядаються у Королівському суді суддями та присяжними.

Слід зазначити, що ступінь впливу судів на провадження екологічної політики у Великобританії доволі незначний. Їх роль полягає здебільшого у вжитті примусових заходів проти злісних порушень закону або екологічних порушників.