Прес-центр

Буква закону
26 липня 2021, 05:25
У якому випадку виділені копії матеріалів досудового розслідування визнаються недопустимими доказами

Постанова від 22.04.2021 у справі № 202/1310/16-к.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за ст. 367 ч. 2 (Службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України щодо ОСОБА_1, за касаційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та адвоката (представника ТОВ «ТД Данапріс») на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року.

Обставини справи та суть спору:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалася в тому, що вона, обіймаючи з 06 вересня 2014 року посаду начальника складського господарства ТОВ «МД Істейт», бувши матеріально-відповідальною особою, повинна була вести облік прийнятої на зберігання продукції та забезпечувати зберігання металопродукції, отриманої у період з 15 грудня 2014 року по 23 червня 2015 року за договором відповідального зберігання між ТОВ «МД Істейт» та ТОВ «ТД Данапріс».

Однак, обвинувачена неналежно виконувала свої службові обов`язки щодо забезпечення належного ведення складського обліку та збереження прийнятого на відповідальне зберігання майна, тому допустила недостачу зазначеної металопродукції загальною масою 55,68 тонни, яка належить ТОВ «ТД Данапріс», чим заподіяла зазначеному Товариству матеріальну шкоду на суму 979 459 гривень 08 копійок.

Крім того, у той же проміжок часу обвинувачена на своєму робочому місці прийняла від завідувача складу ТОВ «ТД Данапріс» ОСОБА_2 неправдиві офіційні документи «Розпорядження про видачу металопродукції», які не відповідали вимогам договору відповідального зберігання між зазначеними Товариствами. На підставі цих документів різним фізичним і юридичним особам було відвантажено металопродукцію в загальній кількості 19,568 тонни, яка належить ТОВ «ДТ Данапріс», на загальну суму 330 439 гривень 33 копійки, без належного оформлення по складському та бухгалтерському обліку.

Таким чином, обвинувачена здійснила відпуск 75,248 тонни металопродукції, чим заподіяла ТОВ «ТД Данапріс» матеріальну шкоду на суму 1 309 898 гривень 41 копійка.

Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні та представника адвоката (представника ТОВ«ТД Данапріс») – без задоволення.

У касаційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає зазначені судові рішення незаконними та необґрунтованими, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не прийнято як докази документи, які були надані стороною обвинувачення в ході першого судового засідання, з підстав невірного порядку їх збору та долучення до матеріалів кримінального провадження. Зазначає, що визнані судом недопустимими документи виділені з кримінального провадження з дотриманням вимог ст. 217 КПК України на підставі постанови прокурора від 12 лютого 2016 року та учасниками процесу не ставилися під сумнів у частині справжності або достовірності. Указує на те, що надані суду документи стосуються технічних характеристик речей та документів, які вказують на наявність певних математичних показників або відомостей, які ніким не заперечувалися.

Представник ТОВ «ТД Данапріс», посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає зазначені судові рішення незаконними та необґрунтованими, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій у порушення вимог статей 87, 99 КПК України безпідставно визнали недопустимими та не взяли до уваги всі письмові докази сторони обвинувачення і висновок судово-економічної експертизи. Зазначає, що копії документів, які визнані недопустимими доказами, були виділені з кримінального провадження, досудове розслідування в якому ще триває, з дотриманням вимог ст. 217 КПК України на підставі постанови прокурора про виділення матеріалів кримінального провадження від 12 лютого 2016 року. Указує на те, що всі надані суду документи (письмові докази) завірені органом досудового розслідування, сторона захисту не оскаржувала законність отримання доказів з іншого кримінального провадження.

Висновок ККС ВС:

В обвинуваченні зазначено, що ОСОБА_1 прийняла від завідувача складу ТОВ «ТД Данапріс» ОСОБА_2 неправдиві офіційні документи – розпорядження, які не відповідали вимогам договору відповідального зберігання. Разом з тим, судом встановлено, що обвинувачена ставила свій підпис на актах прийняття-передачі товару після надання їх ОСОБА_2 з підписом останнього, підписом директора ТОВ «ТД Данапріс» та відтиском печатки зазначеного підприємства. Після чого вона передавала акти прийняття-передачі товару на підпис керівнику торговельного майданчика ТОВ «МД Істейт» ОСОБА_12, тобто всі, передбачені посадовою інструкцією, обов`язки ОСОБА_1 виконувала.

Судом першої інстанції обґрунтовано визнано недопустимими письмові докази, надані стороною обвинувачення у копіях, у тому числі: копії протоколів обшуку від 30 липня 2015 року та 02 жовтня 2015 року; копію протоколу робочої інвентаризаційної комісії від 04 серпня 2015 року; копію висновку судово-економічної експертизи від 27 січня 2016 року; копію судової почеркознавчої експертизи від 11 лютого 2016 року.

Так, постановою прокурора від 12 лютого 2016 року з кримінального провадження за ст. 191 ч. 4 КК України виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування в копіях щодо службових осіб ТОВ «МД Істейт» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України.

При цьому суд встановив і зазначив, що виділені матеріали не засвідчені в установленому законом порядку та не відповідають вимогам Національного стандарту України «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003». У зв`язку з наведеним, суд першої інстанції не взяв до уваги висновок судово-економічної експертизи, а також інші письмові докази, надані суду в копіях.

Суд першої інстанції провів судовий розгляд з дотримання вимог процесуального закону в межах висунутого обвинувачення, врахував практику Європейського суду з прав людини та створив необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Також, суд оцінив усі зазначені докази у їх сукупності та дійшов до обґрунтованого висновку про те, що не доведено, що в діях ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення.

Апеляційний суд, розглядаючи кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні та представника ТОВ «ТД Данапріс», належним чином перевірив викладені у них доводи, які аналогічні доводам касаційних скарг, і визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими.

Крім того, в межах перевірки доводів апеляційних скарг за клопотанням прокурора було проведено повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, досліджено окремі письмові докази та відповідно до вимог ст. 94 КПК України надано їм належну оцінку. Апеляційний суд за доводами апеляційних скарг перевірив правильність висновків суду першої інстанції щодо належності та допустимості доказів, погодився з ними, зазначивши, що судом першої інстанції надана належна оцінка доказам в їх сукупності та зазначені підстави для виправдання ОСОБА_1.

За доводами касаційних скарг не вбачається процесуальних порушень при дослідженні та оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення. Враховуючи зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг прокурора у кримінальному провадженні та представника ТОВ «ТД Данапріс» та скасування судових рішень щодо ОСОБА_1.

Отже, Суд ухвалив вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 вересня 2020 року залишити без зміни, а касаційні скарги – без задоволення.

З повним текстом судового рішення ви можете ознайомитись за посиланням.

Поділитися