ЗАЯВА №68416/01

ОБСТАВИНИ

Заявники є членами невеликої громадської організації «Лондон Грінпіс» (не пов’язаною з міжнародною організацією «Грінпіс» [Greenpeace International]). В середині 80-х років 19 століття ГО «Лондон Грінпіс» розпочато кампанію проти діяльності Корпорації «МакДональдз». Під час однієї з акцій в рамках цієї кампанії були виготовленні та розповсюдженні інформаційні буклети під назвою «Що не так з МакДональдз?» (What`s wrong with McDonalds?)

У ньому містились звинувачення, що «МакДональдз» відповідальна за голодування людей у країнах третього світу; що Корпорація витісняє дрібні фермерські господарства з їх земель, які в подальшому використовуються для вирощування продукції у промислових розмірах.

Низка обвинувачень присвячувалась відсутності поживної цінності їжі в закладах швидкого харчування «МакДональдз», та реальної небезпеки для здоров’я людей, які її вживають.

До того ж, Корпорацію звинувачувалиу агресивній рекламі своїх послуг та продуктів, яка розрахована зокрема на дітей та підлітків. Наприкінці, буклет громадської організації «Лондон Грінпіс» містив обвинувачення у створенні незадовільних умов праці.

Корпорацією «МакДональдз» подано позов до Заявників з вимогою відшкодування останніми компенсації за шкоду, завдану недостовірною інформацією з буклету під назвою «Що не так з МакДональдз?».

За результатом судового розгляду, позов Корпорацією «МакДональдз» задоволено у повному обсязі.

Заявники стверджували, що судом винесено рішення на користь Корпорації в зв’язку з тим, що транснаціональна корпорація мала необхідну юридичну підтримку у вигляді адвокатів, а заявники були позбавлені правової допомоги, оскільки безоплатна правова допомога у Об’єднаному Королівстві не надається відповідачам в справах щодо наклепу.

Також, Заявники зазначали, що великим транснаціональним корпораціям не можна надавати право на звернення до суду з позовами щодо наклепу на їх адресу, без надання доказів, які підтверджують фінансову шкоду, що завдано вказаним наклепом.

Далі, Заявники скаржаться на те що, адвокати корпорації «МакДональдз» направили до суду позов, про наклеп та виграли справу, при тому що більша частина інформації, яка включена до буклету була загально відомою.

ДОКАЗИ ЗАЯВНИКІВ

Заявники підчас судового розгляду справи за позовом Корпорації заперечували факт недостовірності інформації, яка містилась у буклеті під назвою «Що не так з МакДональдз?», так з метою відстоювання своєї позиції Заявники подали клопотання про надання їм безоплатної правової допомоги. У клопотанні Заявникам було відмовлено, оскільки безоплатна правова допомога у Об’єднаному Королівстві не надається відповідачам в справах щодо наклепу.

Заявники самостійно намагались представляти свої інтереси у суді, невелику допомогу останні отримали від барристерів та солісіторів (юридичні консультанти), які діяли probono. В історії англійського права та правосуддя це був найтриваліший судовий розгляд у суді першої інстанції, він тривав 313 днів.

При розгляді апеляційної скарги Заявників в Апеляційному суді деякі спірні звинувачення на адресу Корпорації «МакДональдз» були кваліфіковані як висловлене судження, а інші, - що мають дійсне обґрунтування. Сума компенсації шкоди була знижена. Однак, Заявникам відмовлено в дозволі оскаржити рішення суду в Палату лордів.

ДОКАЗИ УРЯДУ

В ході судового розгляду один із заявників підписав афідевіт (письмову урочисту заяву, письмове свідчення (твердження про факт), дане під присягою. У афідевіті, подібно присязі, вживаються клятвені дієслова, а особу, від якої походить афідевіт, попереджають про відповідальність за надання неправдивих даних (свідчень). Найширше використовується в країнах англо-американської системи права), що мав відношення до провадження у іншій справі, в ході розгляду якого він згадав, що позов про наклеп був поданий через «листівки, які виготовили ми».

Усупереч процесуальним запереченням заявників, про те що солісітор цієї особи помилково не зазначив правильно, як того передбачалося, а саме: «які, як передбачається, виготовили ми». Головуючий на процесі суддя прийняв цей афідевит як доказ провини відповідачів.

На основі цього афідевіту суд дозволив Корпорації «МакДональдз» внести поправки у свою позовну заяву на пізній стадії судового розгляду. Заявники були визнані відповідальними за публікацію інформаційного буклету, що містив, як було встановлено судом, декілька тверджень, які були неправдивими, і ряд тверджень, які були необґрунтованими. Суддя виніс ухвалу про присудження Корпорації «МакДональдз» компенсації за заподіяну їй шкоду.

ДОВОДИ ЄСПЛ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

З приводу дотримання вимог пункту 1 Статті 6 Конвенцій (право на справедливий судовий розгляд), зокрема питання про ненадання безкоштовної правової допомоги.

Питання про те, чи необхідне надання безкоштовної правової допомоги адвокатів для дотримання принципу справедливого судового розгляду, повиненно вирішуватися на основі конкретних фактів і обставин кожної справи в залежності від її складності і можливості заявників ефективно самостійно представляти свої інтереси у суді.

Що стосується складності провадження у справі, то слід зазначити: розгляд справи в суді першої інстанції тривав 313 дні, а до того, ще було розглянуто 28 проміжних клопотань. Апеляційні слухання тривали 23 дні.

Також, складним для заявників був процес доведення своєї позиції за фактичними обставинами справи, оскільки необхідно було представити 40 000 сторінок документальних доказів і заслуховувати усні свідчення 130 свідків. Не проста була справа і з точки зору правових аспектів, тому що довелось вирішувати безліч питань матеріального і процесуального права до того моменту, як головуючий у процесі суддя вирішив головне питання справи.

Таким чином, при провадженні у справі такого рівня складності ні допомога, що надавалась адвокатами-добровольцями ні поблажки, надані судом заявникам як стороні, що самостійно представляє свої інтереси в суді, не могли бути хоч якою-небудь заміною кваліфікованому і стійкому юридичному представництву, здійснюваному досвідченим адвокатом, знайомим із справою та який спеціалізується на справах щодо наклепу.

Наприкінці, Європейський Суд відмічає, що відмова влади надати заявникам безкоштовну допомогу адвоката позбавила їх можливості ефективно викласти свою позицію під час судового розгляду і сприяла неприпустимій нерівності їх процесуальних можливостей в порівнянні з корпорацією «МакДональдз».

Європейський Суд дійшов висновку, що в цьому питанні у справі допущено порушення вимог пункту 1 Статті 6 Конвенцій (прийнято одноголосно). З приводу дотримання вимог Статті 10 Конвенцій (свобода вираження поглядів). Основним питанням, яке необхідно вирішити в контексті вимог Статті 10 Конвенцій, є питання про те, чи був акт втручання держави в здійснення заявниками свого права на вільне вираження думки «необхідним в демократичному суспільстві».

Держава-відповідач стверджувала, що оскільки заявники не є журналістами, на них не повинна поширюватися охорона свободи висловлювання думки в тому широкому ступені, в якому вона поширюється на засоби масової інформації згідно з положеннями Статті 10 Конвенцій.

Європейський Суд вважає, що в демократичному суспільстві навіть малі і неформальні групи громадян, що об'єднуються для проведення тих або інших кампаній, таких як організація «Лондон Грінпіс» повинні мати можливість здійснювати свою діяльність ефективно.

Відсутність процесуальної справедливості і процесуальної рівності, яку вже встановив у цій справі Європейський Суд, що стосується Статті 6 Конвенцій, привело і до порушення вимог Статті 10 Конвенцій.

Крім того, відповідно до вимог Конвенції, сума компенсації, яка визначена у судовому рішенні про стягнення коштів з Заявників зазаподіяну корпорації «МакДональдз» репутаційну шкоду наклепом, мала розумно та пропорційно співвідноситися з фактичними фінансовими збитками, заподіяними репутації корпорації.

Отже, Суд одноголосно дійшов висновку, що Державою-відповідачем допущено порушення ч. 1 ст. 6, ст. 10 Конвенції. Судом встановлена загальна сума компенсації моральної шкоди Заявникам у розмірі 35 000 євро.