Екологічну ситуацію в Україні можна схарактеризувати як кризову через нехтування об’єктивними законами розвитку та реформування. Такі процеси тривали десятиліттями.

Разом із тим, таке положення справ стало можливе завдяки відсутності ефективного інструменту для формування сталих відносин – законодавчого фундаменту та дієвого органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Відсутність чітких, законодавчо визначених повноважень, сприяє свавіллю уповноважених органів. «Розмитість» положень нормативно-правових актів, призводить до довільного трактування норм Закону та до відсутності єдиної практики їх правозастосування, що своєю чергою призводить до виникнення корупційної складової, яка обумовлена відсутністю деталізації та конкретизації. З іншого боку, такий стан речей породжує та підтримує абсолютне нехтування законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та стандартами безпеки з боку суб’єктів господарювання.

Саме з метою створення ефективної державної системи запобігання екологічним правопорушенням і моніторингу стану навколишнього природного середовища, зниження тиску на бізнес-середовище, широке залучення громадськості до здійснення нагляду (контролю), а також для наближення нас до стандартів ЄС, в травні 2017 року Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища (розпорядження № 616-р від 31.05.2017).

Згідно з Концепцією її реалізація планувалась трьома етапами протягом 2017-2020 років, з повним текстом якої можете ознайомитись за посиланням.

Наразі 2023 рік, тож проаналізуємо, чого ж досягли «реформатори». На жаль нічого, жодний з етапів не реалізований та не доведений до логічного кінця.

Так, у вересні 2020 році Уряд ухвалив рішення про реорганізацію Держекоінспекції – замість обласних управлінь ДЕІ створені окружні, частину підрозділів ліквідували, частину об’єднали. Однак, в Концепції говорилось про Службу як аналог наявного органу державного нагляду (контролю) на зразок європейських та американських агентств.

Ще у лютому 2020 року Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на розгляд Верховної Ради України передано проєкт Закону «Про державний екологічний контроль» № 3091, що покликаний забезпечити організацію роботи контролюючих органів у сфері екології, справедливі, невідворотні санкції для порушників законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У липні 2021 року доопрацьований проєкт Закону «Про державний екологічний контроль» прийнято в першому читанні.

Отже, впродовж 2017-2023 років, з яких 5 років довоєнного періоду, жодні напрацьовані нормативно-правові акти не реалізовані.

Попри це, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України ініційовано внесення змін до Концепції, які були 05.10.2023 обговорені в онлайн-форматі з представниками Міністерства, органів Державної екологічної інспекції України, експертами, науковцями, правниками та громадськістю, в якому взяло участь Адвокатське об’єднання «Екобезпека».

Дивує те, що не зробивши нічого з запланованого, Міністерство запропонувало перейменувати органи Державної екологічної інспекції на Держані природоохоронні інспекції… Так, так, просто змінити назву і це їх бачення реформування, яке призведе до досягнення поставлених цілей – удосконалення та посилення системи державного нагляду (контролю) за охороною навколишнього природного середовища, зниження тиску на бізнес-середовище, широке залучення громадськості до здійснення нагляду (контролю), а також з метою напрацювання шляхів реалізації стратегічних цілей із забезпечення екологічного безпечного середовища для життя і здоров’я людей, покращення державного управління, моніторингу та контролю за дотриманням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Виявляється, що всі поставлені цілі можливо досягнути та розв'язати нагальні екологічні проблеми зміною назви органу? Але ж ви вже міняли назву, а ефективність діяльності уповноваженого органу від цього не змінилась!

Ні, так це не спрацює! Для забезпечення реформування будь-якого органу в першу чергу слід визначитись з метою його створення, зальним баченням кола завдань, функцій та повноважень, а для цього, в першу чергу, слід повернутись до вказаного законопроєкту «Про державний екологічний контроль» № 3091 та консолідувати потенціал як державних інституцій, так провідних юристів, науковців, екологів-практиків для реформування державного управління в екологічній сфері для створення ефективного і дієвого інструменту – екологічного контролю для забезпечення впровадження чітких, зрозумілих, прозорих правил гри на для всіх учасників ринку та невідворотності відповідальності за вчинені порушення.

Після прийняття основоположного Закону у сфері екологічного контролю з метою реалізації його положень доцільно повернутись до питання ефективного реформування органів Державної екологічної інспекції, а не імітування процесу!

Війна принесла страшні випробування для нашої країни, людей, всієї світової спільноти. Ми продемонстрували, що вміємо перемагати на полі бою. Однак, ще одне важливе для всіх нас завдання – здобути перемогу в економічній сфері. Країна повинна стати привабливою для інвесторів, що потребує відкритого діалогу влади та суспільства, для забезпечення прозорих правил ведення бізнесу, створення дієвих державних інституцій для гарантії сталого розвитку.

Наразі перед країною відкриті великі можливості та перспективи розвитку за стандартами ЄС, однак, на жаль саме такі безглузді дії в органах влади дискредитують нас в очах світової спільноти, знижують рівень довіри та взагалі може призвести до того, що ми залишимось на одинці з усіма воєнними та післявоєнними проблемами.