Ухвала від 19 серпня 2021 року у справі № 757/27211/21-к.

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва розглянув провадження за скаргою адвоката ОСОБА_1 щодо вимоги скасувати повідомлення про підозру від 12 березня 2021 року, складене старшим слідчим ГУ ДБР за погодженням із прокурором офісу Генерального прокурора за ч. 3 ст. 368 (Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою) Кримінального кодексу України та зобов'язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час зазначеного повідомлення про підозру.

Обставини справи та суть спору:

В обґрунтування доводів та вимог скарги адвокат ОСОБА_1, в інтересах якої подано скаргу вказує, що повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК є незаконним та ґрунтується лише на припущеннях органу досудового розслідування та вручене з порушенням порядку здійснення повідомлення про підозру, без достатніх доказів на підтвердження обставин інкримінованого діяння.

Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_1, обіймаючи посаду директора департаменту елеваторної діяльності АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі – Товариство, АТ «ДПЗКУ»), підозрюється в тому, що 27 січня 2021 року він у своєму службовому кабінеті під час зустрічі з директором філії зазначеного Товариства ОСОБА_2, висунув вимогу надати неправомірну вигоду в розмірі 70 тис. доларів США. Також, підозрюваний нібито повідомив, що збереження за ОСОБА_2 посади директора та продовження дії його контракту можливе лише за умови його допомоги як керівника профільного структурного підрозділу. Разом з тим, він висловив погрозу, що у випадку ненадання йому неправомірної вигоди, не здійснюватиме жодних дій перед керівництвом задля збереження за ОСОБА_2 посади директора філії.

Згодом ОСОБА_2 повідомив, що не може зібрати необхідну суму, тому ОСОБА_1 нібито погодився спочатку отримати лише половину зазначеної суми, не знімаючи обов’язку пізніше передати решту заявленої суми. Однак, підозрюваного затримали після передачі 35 тисяч доларів США.

Адвокат оскаржив повідомлення про підозру, наголошуючи, що його не підтверджено фактичними обставинам справи, а інкриміноване діяння взагалі не може кваліфікуватися за ст. 368 КК України.

Висновок слідчого судді Печерського районного суду м. Києва:

Відповідно до посадової інструкції директора Департаменту елеваторної діяльності АТ «ДПЗКУ», підозрюваний не наділений повноваженнями призначати директора філії та вчиняти дії щодо продовження контрактів.

Вказана обставина підтверджується контрактом від 24 вересня 2020 року між в.о. голови правління АТ «ДПЗКУ» ОСОБА_3 та ОСОБА_2, відповідно до якого останнього призначили на посаду директора філії.

Згодом, відповідно до додаткової угоди від 27 січня 2021 року, яка підписана з іншим в.о. голови правління ОСОБА_4, строк дії контракту продовжено до травня 2021 року.

Щобільше, всім іншим директорам філій, у яких також закінчився строк дії контракту, їх також було продовжено до травня 2021 року уповноваженою на те особою, тобто в.о. голови правління ОСОБА_4. Отже, підозрюваний не має та не мав жодного відношення до продовження контрактів, що підтверджує його посадова інструкція.

Таким чином, ані директор філії ОСОБА_2, ані будь-який інший вищезазначений посадовець не є підпорядкованим директору департаменту елеваторної діяльності АТ «ДПЗКУ», тобто ОСОБА_1.

Також, посада директора зазначеного Товариства не належить до посад, зазначених у ч. 4 ст. 216 КПК України, якою визначається підслідність слідчих органів Державного бюро розслідувань. Таким чином, кримінальне провадження щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підслідне слідчим органів Національної поліції.

Крім того, враховуючи вищезазначені обставини справи, дії підозрюваного мали кваліфікуватися за ст. 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. А цей злочин також є підслідним Національній поліції, а не Державному бюро розслідувань. Слід зауважити, що вказані обставини були відомі на момент внесення відомостей до ЄРДР.

Таким чином, старший слідчий ГУ ДБР не був уповноважений у межах компетенції, передбаченої КПК, проводити досудове розслідування, збирати докази, повідомляти про підозру та вносити відомості до ЄРДР про повідомлену підозру ОСОБА_1, оскільки дане кримінальне провадження не підслідне органам Державного бюро розслідувань.

Тобто, повідомлення про підозру було викладене та вручене не уповноваженою на те особою.

Про те, що порушення правил підслідності та збирання доказів службовими особами, неуповноваженими на такі дії відповідно до вимог КПК, призводить до визнання зібраних доказів недопустимими, неодноразово вказував Верховний Суд.

Оскільки повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_1 з порушенням порядку, визначеного нормами КПК, слідчий суддя вважає наявними підстави для задоволення скарги та скасування повідомлення про підозру від 12 березня 2021 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК.

Виходячи з цього, слідчий суддя ухвалив скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити, скасувати повідомлення про підозру від 12 березня 2021 року та зобов'язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час зазначеного повідомлення про підозру.

З повним текстом судового рішення ви можете ознайомитись за посиланням.