Перша у світі плавуча вітряна електростанція потужністю 30 мегаватів, яка належить норвезькій енергетичній компанії Equinor, з'явилася у Північному морі у 2017 році, але за такий короткий час вже побила рекорди Великобританії з вироблення енергії.

П'ять пливучих вітряних турбін висотою 175 метрів розташовані за 24 кілометри від узбережжя шотландського Абердинширу. У той час як більшість офшорних вітряних турбін закріплені на дні океану за допомогою стаціонарних фундаментів, що обмежуються глибиною близько 50 метрів, плавучі турбіни закріплюються на морському дні за допомогою рухомих швартових тросів.

Можливість встановлювати турбіни далеко від берега, де вітри набагато сильніші, відкриває величезні простори океану для виробництва відновлюваної енергії вітру. Близько 80% потенційної морської вітрової енергії знаходиться в більш глибоких водах. Крім того, розміщення таких вітряків далеко в морі дозволяє уникнути конфліктів з тими, хто вважає шкідливим їхній ймовірний вплив на прибережні екосистеми.

Деякі експерти з відновлюваної енергетики стверджують, що ця відносно нова технологія може стати беззаперечним лідером у сфері виробництва «зеленої» енергії, якщо вдасться подолати труднощі, викликані високою вартістю виробництва, складною конструкцією та невдоволенням представників рибної промисловості.

Цікавим є те, що за оцінками Міжнародного енергетичного агентства, для того, щоб людство ефективно рухалося шляхом досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року, світу необхідно щорічно вироблюти 390 ГВт вітрової енергії (80 ГВт з яких мають приходитись на морську вітрову енергію).

Це може бути нелегко, адже поточні показники набагато менші, особливо у сфері морської енергетики. Так, протягом 2020 року було встановлено близько 6 ГВт нових морських вітрових потужностей. Однак, розвиток морської енергетики зростає в міру зниження витрат, і світові держави все більше прагнуть відмовитись від викопного палива для досягнення загальних кліматичних цілей.

«Без сумніву, вітер може суттєво допомогти світу на шляху досягнення нуля», – наголосив Майкл Веббер, експерт з енергетики та професор інженерної справи Техаського університету в Остіні. Однак, за його словами, досягти повсюдного використання плавучих вітряних турбін можливо лише з часом. Тоді як у найближчі десятиліття у світі буде переважати використання наземних вітрових турбін та морських турбін з фіксованим дном.