ВС роз'яснив, що для зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо клопотання однієї зі сторін. Адже при цьому на неї покладається також обов'язок довести несумірність витрат.

Постанова від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) до Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) про розподіл судових витрат та стягнення заборгованості.

Обставини справи та суть спору:

ТОВ подано заву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просило суд судові витрати у сумі майже 170 тис. грн стягнути з ПрАТ. Згідно з договором вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Таким чином, вартість 1 години становить одну мінімальну заробітну плату.

З зазначеної суми:

• 58,4 тис. грн (7 годин) — складання позовної заяви;
• 25 тис. грн (3 години) — складання відповіді на відзив;
• 50 тис. грн (4 судових засідання) — участь у судових засіданнях (з урахуванням часу на прибуття);
• 29,2 тис. грн (7 годин) — складання відзиву на зустрічну позовну заяву.

ПрАТ подано заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в яких зазначено, що судові витрати, заявлені ТОВ є неспіврозмірними та не розумними. Так, ПрАТ зазначає, що в нього викликає подив вартість складання позовної заяви у сумі 58,4 тис. грн, яку складено на трьох сторінках та на яку було витрачено 7 годин. Також, ПрАТ зазначає, що це стосується й інших наданих послуг.

Висновок КГС ВС:

Суди попередніх інстанцій, зменшуючи витрати на правничу допомогу та стягуючи з ПрАТ витрати на правничу допомогу у сумі 35 тис. грн керувалися критеріями розумності, необхідності та співмірності понесених витрат, враховуючи заперечення відповідача щодо їх розміру заявленого до відшкодування на суму майже 170 тис. грн.

Проте, суди попередніх інстанцій жодним чином не обґрунтували зменшення судових витрат із зазначенням, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Дізнатись подробиці справи: https://reyestr.court.gov.ua/Review/91748158