Огляд змін до Податкового Кодексу України з партнером АО LES Володимиром Скоком.

Державна податкова служба нагадала, що з 1 січня 2021 року набрали чинності зміни до Податкового Кодексу України. Зазначені зміни внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» та стосуються податкових перевірок і відповідальності за податкові правопорушення.

Платнику податків надано право подавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його провини у податковому правопорушенні.

Також, внесено наступні зміни в процедуру проведення перевірок:

• удосконалено порядок оформлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень (у ППР з'явиться обов'язкова мотиваційна частина, в якій контролюючий орган має обґрунтувати свою позицію та спростувати аргументацію іншої сторони);
• доповнено перелік підстав для проведення документальних позапланових та фактичних перевірок;
• введено новий порядок оскарження результатів розгляду акту та матеріалів перевірки.

За словами Державної податкової служби, ці нововведення спрямовані на захист прав платників податків. Результатом їх застосування має стати зменшення зловживань з боку контролюючих органів під час проведення перевірок. Надалі це значно спростить процедуру судового оскарження для платників податків. Крім того, законом введена нова концепція відповідальності платників податків, а також нові умови нарахування пені.

Суб'єкти, які залучаються до відповідальності за вчинення податкових правопорушень:

• фізична особа - платник податку несе фінансову відповідальність за наявності на момент скоєння податкового правопорушення повної цивільної дієздатності;
• контролюючі органи несуть відповідальність у вигляді відшкодування шкоди особі, щодо якої було скоєно податкове правопорушення, відповідно до положень статті 114 ПКУ;
• контролюючі органи несуть відповідальність за вчинення податкових правопорушень посадовими (службовими) особами таких контролюючих органів;
• законні представники платників податків - фізичних осіб згідно зі статтею 242 ЦКУ у разі невиконання обов'язків, визначених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків;
• юридична особа - платник податків несе фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень його відокремленими підрозділами.

Залучення фізичної або юридичної особи до фінансової відповідальності за податкове правопорушення не звільняє фізичну особу або посадових (службових) осіб юридичної особи в передбачених законом випадках від юридичної відповідальності інших видів.

Коментар до статті від партнера АО LES Володимира Скока.

Серед змін до Податкового кодексу України, які набрали чинності з 1 січня 2021 року, можна виділити зміни, внесені до статті 114 ПК України, які пов’язані з відшкодуванням шкоди заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів.

До внесення змін у Податковий кодекс, платник податків мав право на відшкодування шкоди завданої платнику податків неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи контролюючого органу (п. 21.3 ст. 21 ПКУ).

Із внесенням змін у Податковий кодекс, законодавець запровадив відшкодування шкоди як посадовою особою контролюючого органу, так і самим контролюючим органом.

На мою думку, вказані зміни матимуть позитивні наслідки для платників податків, оскільки прийняття тих чи інших рішень/вчинення дій відбувається від імені саме контролюючого органу.

У зв’язку з цим, відшкодовувати шкоду платнику податків, заподіяну такими рішеннями/діями, має відповідний контролюючий орган. В свою чергу, доводити у судовому порядку заподіяння шкоди платнику податків контролюючим органом буде значно легше, аніж доводити заподіяння такої шкоди посадовою особою контролюючого органу, яка не має безпосередніх відносин з платником податків. Окрім того, в новій редакції статті 114 ПК України конкретизовано перелік витрат та збитків особи, чиї права та/або законі інтереси порушено, які можуть відноситись до шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів або їх посадових (службових) осіб, та відповідно бути стягнуті у судовому порядку. При цьому, такий перелік не є вичерпним.

Як і в попередньому випадку, зазначені зміни можуть мати позитивний вплив на тих осіб/платників податків, які у судовому порядку будуть стягувати з контролюючого органу заподіяну ним шкоду, оскільки до цього часу при розгляді судами відповідних спорів, суд самостійно визначав, чи відносяться витрати та/або збитки особи/платника податків до шкоди. Не рідко платники податків на практиці стикалися з тією ситуацією, коли фактично понесені витрати та/або збитки, які зумовлені неправомірними діями або рішеннями податкових органів, суд розцінював як такі, що не відносяться до шкоди у розумінні норм діючого законодавства.

В свою чергу, чи будуть вказані зміни мати реальний вплив на захист прав та інтересів громадян та бізнесу, від порушень, допущених податковими органами/їх посадовими особами, покаже тільки час і практика.