Прес-центр

Огляд рішень ЄСПЛ
23 грудня 2020, 08:05
Межі адвокатської таємниці оцінив Європейський Суд з прав людини

Якщо клієнт не вважає інформацію адвокатською таємницею, чи виникає в адвоката обов'язок свідчити? Якщо клієнт звільнив адвоката від обов’язку збереження професійної таємниці, то згідно з українськими Правилами адвокатської етики той має право продовжити зберігати інформацію та документи в статусі адвокатської таємниці. Але такий рівень захисту професійних прав та гарантій надається не в усіх країнах.

Європейський Суд з прав людини ухвалив рішення у справі «Клаус Мюллер проти Німеччини» (заява № 24173/18), про що повідомляється на інформаційному ресурсі «ECHR. Ukrainian Aspect».

З 1996 до 2014 року адвокат Клаус Мюллер (заявник у справі) та його юридична фірма надавали правничу допомогу чотирьом німецьким компаніям, які у 2014 році стали неплатоспроможними. Згодом проти колишніх керуючих директорів цих компаній було відкрито кримінальні провадження, в рамках яких адвоката викликали як свідка.

Попри те, що керуючі директори компаній на момент судового розгляду відмовилися від гарантій адвокатської таємниці, він все одно не дав свідчення проти колишніх клієнтів. Заявник стверджував, що пов'язаний професійною таємницею до того часу, поки його не звільнили від неї колишні керуючі директори.

Окружний суд Мюнстера двічі постановляв, що заявник не має права відмовлятися давати свідчення та призначив йому штраф. Одного разу апеляційний суд скасував штраф, іншого - підтримав рішення суду першої інстанції та визнав розбіжне прецедентне право апеляційних судів Німеччини з подібних питань. Суд виходив з того, що відносини адвокат-клієнт існували лише між компанією та її адвокатом, а також те, що інтереси колишнього керуючого директора могли суперечити інтересам компанії.

Адвокат подав конституційну скаргу до Федерального конституційного суду, але той відмовив у її розгляді. У результаті, заявник сплатив 600 євро штрафу та надав свідчення в суді під загрозою адміністративного затримання. Разом з тим, адвокат звернувся до ЄСПЛ. Посилаючись на статтю 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, він скаржився на те, що його примусили надавати свідчення та це порушило його право на адвокатську таємницю.

Однак, суд у Страсбурзі не побачив порушення конвенційних гарантій, передбачених статтею 8. У своєму рішенні Суд зазначив: Національні суди визначили, що клієнтами заявника у цій справі були чотири компанії, а не окремі керуючі директори, які представляли інтереси компанії у той час. Саме компанії уклали договір про юридичні консультації з юридичною фірмою. Отже, на думку національних судів, заявник не мав права не свідчити у кримінальному процесі, оскільки нинішні представники компаній вже відмовилися від конфіденційності.

Ознайомитися з подробицями справи (мовою оригіналу): https://laweuro.com/?p=13035

Поділитися