Нове дослідження, яке провело Національне бюро економічних досліджень США, мало приголомшливий результат: кількість загиблих від швидкого зростання глобальної температури затьмарює поточну кількість смертей від усіх інфекційних захворювань разом узятих.

Необхідність адаптуватися до нестерпних умов, що встановлюються в нерозвинених та гарячих частинах світу, завдає руйнівної шкоди для здоров'я жителів таких держав. Проте ця адаптація дорого обійдеться також і більш розвиненим країнам, а економічний збиток від кліматичної кризи відчуватиме на собі взагалі весь світ.

У теперішньому сценарії зі значними обсягами викидів СО2, коли мало що робиться для їхнього обмеження та протидії нагріванню планети, до кінця XXI століття глобальний рівень смертей виросте на 73 випадки на 100 тисяч осіб. Це майже відповідає поточній кількості загиблих від всіх інфекційних захворювань, включаючи туберкульоз, ВІЛ/СНІД, малярію, денге і жовту лихоманку.

Проведене дослідження враховує температурні графіки та статистику про кількість смертей, щоб визначити їхній взаємозв'язок. Враховувалися не лише прямі причини, наприклад, тепловий удар️, але і менш очевидні, серед яких сплеск випадків серцевої недостатності під час жарких періодів.

"На літніх людей тепло має непрямий вплив", - говорить Джина Амір, фахівець з екології із Чиказького університету і співавтор дослідження. - "Це схоже на вже знайому нам дію Covid19: найбільш незахищені перед вірусом ті люди, які мають хронічні захворювання. За аналогією, коли людина має проблеми з серцем, ризик їхнього загострення сильно зростає у спеку".

Найсильніше це відчують жителі найбільш спекотних регіонів світу. Оскільки глобальна температура продовжує рости, країни подібні Гані, Бангладешу, Пакистану і Судану матимуть нові 200 і більше смертельних випадків на кожні 100 тисяч осіб. Водночас більш "холодні" і розвинені Норвегія та Канада будуть спостерігати зниження смертності, оскільки на їхніх жителів знизиться негативний вплив сильного холоду.

В останні роки хвилі тепла сколихнули США, Європу, Австралію, Індію, Арктику й інші регіони, а 2020 рік, за оцінками екологів, може стати найспекотнішим за всю історію спостережень. У цій ситуації заможні країни, які вже зазнали впливу спеки та приймають належні заходи протидії, матимуть перевагу при адаптації до таких умов. Особливо, у порівнянні із країнами, які лише зараз відчули на собі наслідки кліматичної кризи.

"Зрозуміло, що в нерозвинених країнах ситуація буде набагато гірше. Аномальні кліматичні зміни — проблема суспільної охорони здоров'я та рівності", - коментує Боб Копп, кліматолог з Університету Рутгерса і співавтор дослідження.

Економічні наслідки аномальної спеки️, якщо викиди вуглекислого газу не скоротяться, будуть значними, і до кінця сторіччя збільшення кількості смертей обійдеться світові у 3,2%. За підрахунками дослідників, збиток від кожної тонни викидів СО2 складе 36 доларів США.

У найгіршому сценарії обсяги викидів будуть збільшуватися, в результаті чого зростання глобальної температури до 2100 року перевищуватиме 3°C. З початку індустріалізації світ нагрівся на 1°C та, на думку вчених й екологів, таке зростання сприяє значному потеплінню, лісовим пожежам, штормам і повеням. Сприятливий шлях, при якому викиди вдасться приборкати, скоротить смерті через спеку більше ніж на третину. Економічні витрати також значно зменшаться.

"Потрібно розуміти, що нас може очікувати найгірший сценарій, що вимагатиме радикальних заходів. Наприклад, міграції великої кількості людей", - каже пані Амір. - "Подібно до негативної дії COVID19 на систему охорони здоров'я, важко передбачити, який тиск на неї та інші системи матиме зміна клімату. Потрібно тверезо оцінювати ризики та інвестувати в їхнє зниження, перш ніж наслідки стануть незворотними".