Дотепер фрагментація пластика значною мірою пояснювалася повільними фізичними процесами, такими як сонячне світло та вплив океанських хвиль, на які могли піти роки або навіть десятиліття. Однак, вчені-екологи з ірландського Університетського коледжу Корка встановили, що ракоподібні здатні фрагментувати мікропластик на дрібні частини протягом 96 годин. У результаті фрагментації утворюються частки нанопластика розміром менше одного мікрона, або однієї тисячної міліметра.

Такі фрагменти досить малі, щоб проходити через клітинні мембрани. Тому передбачається, що вони потенційно можуть бути більш небезпечними для дикої природи, ніж мікропластик розміром 3-5 мм.

"Коли я почала вивчати це три роки тому, мені здавалося неможливим, що такі дрібні тварини можуть фрагментувати пластмаси. Проте наше дослідження показує, що пластмасові фрагменти становлять майже 66% всіх спостережуваних мікропластикових частинок, накопичених в їхніх кишківниках", - прокоментувала результати доктор Алісія Матеос-Карденас.

Важливість цього дослідження підтверджується тим, що ракоподібні є одним з більш ніж 200 видів гаммарусів, що мешкають у всьому світі у річках, естуаріях й океанах. Завдяки отриманим результатам, збільшується розуміння шляху пластмас у навколишньому середовищі.

Якщо пластик накопичується в рослинах і організмах тварин, то його рух по харчовому ланцюжку не зупиниться. Це означає високу ймовірність попадання нанопластика в людський організм, а разом з ним і токсичних хімічних речовин, які містяться в пластмасах.