Про це йдеться в річному звіті щодо діяльності Європейського суду з прав людини за минулий рік, докладніше з яким можна ознайомитись за посиланням (мовою оригіналу).
Протягом багатьох років Україна займає перше місце серед держав–членів Ради Європи за кількістю справ, які перебувають на розгляді в Європейському суді.
Попри війну і 2022 рік не є виключенням, Україна зберігає лідерство щодо порушення прав людини. Відтак, відповідно до оприлюдненої статистики, торік ЄСПЛ постановив 144 рішення у справах проти України, з яких у 141 рішенні (97, 8 %) визнано щонайменше одне порушення прав людини.
Серед іншого, в суді зафіксували наступні порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини): — 5 порушень статті 2 (відсутність ефективного розслідування); — 51 порушення статті 3 (заборона нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження); — 114 порушень статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність); — 45 порушень статті 6 (тривалість судового провадження); — 21 порушення статті 6 (право на справедливий суд); — 7 порушень статті 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя); — 64 порушення статті 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту); — 6 порушень протоколу 1 статті 1 (право на захист власності).
У порівнянні зі статистичними відомостями за 2020 та 2021 роки спостерігається тенденція до зростання кількості зафіксованих порушень Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що йдеться у відповідних рішеннях Європейського Суду.
Відтак, за 2020 рік Європейський суд з прав людини проти України у 95,3% випадках констатував бодай одне порушення Конвенції, а в 2021 році у 98,4 % рішеннях.
Аналізуючи перелік вищезазначених статей, щодо порушення яких Європейський Суд постановив відповідні рішення у справах проти України, можна зробити висновок, що на міжнародній правовій арені Україна наразі має репутацію держави, яка не завжди дотримується презумпції невинуватості, не забезпечує дотримання прав людини на різних стадіях кримінального процесу, у т. ч. на захист.