Прес-центр

Екологія
26 листопада 2020, 08:02
Чи можна приватизувати землі державної форми власності, яким надано статус природно-заповідного фонду

Нам надійшло запитання від Olesya Petrovych: "Чи можна приватизувати землі державної форми власності, яким надано статус природно-заповідного фонду?".

Відповідаємо:

До земель природо-заповідного фонду включаються території та об’єкти, визначені ст. 44 Земельного кодексу України, а також ч. 2 ст. 61 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а саме: природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, а також штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва).

Землі природно-заповідного фонду є землями з особливим режимом охорони і повністю або частково вилучені з господарського обороту, який полягає у забороні здійснення на землях природно-заповідного фонду будь-якої діяльності, що суперечить цільовому призначенню або може негативно впливати на стан об’єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що території та об’єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися лише у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих та інших рекреаційних цілях, а також в освітньо-виховних цілях та для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Крім того, законодавство допускає додаткові види використання земель природно-заповідного фонду - для заготівлі деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливства, рибальства та інші види використання, однак усі види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об’єктів природно-заповідного фонду та встановленому для них правовому режиму.

Відповідно до вимог ст. 45 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Згідно з частиною 3 статті 83 та частиною 4 статті 84 Земельного кодексу України до земель державної та комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема, землі під об’єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Із змісту частини 1 статті 4 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» вбачається, що території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу та можуть перебувати лише у державній власності, що фактично і передбачено статтею 84 Земельного кодексу України.

Землі, на яких знаходяться регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі, включені до складу, але не надані національним природним паркам, землі, на яких знаходяться заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу (державній власності), так і в інших формах власності, передбачених законодавством України (комунальній чи приватній).

Землі, на яких знаходяться ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, створені до прийняття Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, не підлягають приватизації, тобто можуть перебувати або у державній, або у комунальній власності.

Землі, на яких знаходяться штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва) можуть перебувати у приватній власності, якщо ці об’єкти були створені на приватизованих у встановленому порядку землях.

Поділитися