Щороку в першу суботу липня відзначається день Дніпра – найважливішої водної артерії України, яка забезпечує водою майже всю країну. Однак, з кожним роком річка слабшає, а українське експертне середовище висловлює занепокоєність тим, що Дніпро повільно вмирає.

Ці тривожні прогнози підтвердились у недавньому звіті Рахункової палати, де визнано, що Дніпро знаходиться на межі екологічної катастрофи, а загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року – фактично провалилась.

У поверхневих водах річкового басейну Дніпра знайшли понад 160 забруднювачів, серед яких гербіцид атразин, а також кадмій і нікель. В дніпровських водах значно перевищений вміст сільськогосподарських отрутохімікатів, фармацевтичних препаратів та речовин, які використовуються в парфумерії – синтетичного мускусу та важких металів (цинку, міді, ртуті).

Тривожним також є той факт, що наша країна вважається державою, недостатньо забезпеченою водою. Більш того – за даними досліджень Інституту світових ресурсів, Україна посідає друге місце у світовому рейтингу країн з найбільшим ризиком виникнення посух та нестачі води у найближчі 20 років.

Михайло Ромащенко, директор Інституту водних проблем і меліорації НААН наголошує, що головна причина такої ситуації полягає в кліматичних змінах.

«Кількість води поступово зменшується, що спричиняє суттєве погіршення її якості. Роль кліматичних змін в цьому становить 80%, тоді як лише 20% припадає на діяльність людини. Зокрема, через зміни клімату не відбувається наповнення Дніпровських водосховищ. Якщо раніше були паводки, завдяки яким водосховища наповнювалися і відновлювалися, то тепер цей процес майже припинився, тоді як забруднення лише зростає», – пояснює він.

Михайло Ромащенко каже, що наразі кожен громадянин повинен розуміти свою відповідальність за користування водними ресурсами. Вкрай необхідно привчати себе до роздільного збору сміття і домагатися того, щоб у воду навіть під час миття посуду або прання потрапляло якомога менше забруднюючих речовин.

Крім того, за словами науковця, на державному рівні також необхідно формувати ефективну водну політику. Важливо, щоб всі галузі були спрямовані на дбайливе та ощадливе ставлення до водних ресурсів. Передусім це має включати перехід на системи замкнуто-оборотного водопостачання, коли використану воду очищають настільки, що її знову можна використовувати для технічних потреб або навіть для споживання. А ще, за його словами, потрібно застосовувати принцип, згідно з яким забруднювач платить за заподіяну шкоду, щоб максимально її нівелювати.

«Лише дбайливе, ощадливе поводження з водою у всіх сферах українського життя дозволить змінити ситуацію», – впевнений Михайло Ромащенко.